Меню Закрити

ПОБУДОВА ПРОЦЕСНОЇ МОДЕЛІ СУЯ НА ПРИКЛАДІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Аксьонова Л. І., кандидат технічних наук, консультант з систем управління, Компанія «CERTICON»

     У попередній статті розглянуто переваги процесного підходу та основні етапи побудови процесної моделі системи управління якістю (СУЯ) організації. В рамках цієї статті розглянемо спосіб розробки моделі процесів СУЯ та спосіб визначення основних елементів процесу на прикладі промислового підприємства.

     Розробка моделі процесів СУЯ має ґрунтуватися на застосуванні основних положень управління якістю, які включають процесний підхід (процесне представлення діяльності і процесний метод управління діяльністю) та орієнтацію на замовника продукції.

     У широкому розумінні СУЯ – це організаційна основа управління підприємством або система управління, що спрямовує та контролює його діяльність щодо якості. Традиційна функціонально-орієнтована система управління на промислових підприємствах не сприяє зацікавленості працівників у кінцевому результаті, оскільки показники їх діяльності відірвані від показників ефективності роботи підприємства в цілому. Неузгодженість і суперечливість цілей взаємопов’язаних між собою підрозділів створюють перешкоди ефективному функціонуванню та розвитку СУЯ. Одночасно при передачі інформації за рівнями управління (вертикальні ієрархічні зв’язки) відбувається її спотворення. Чим більше рівнів тим складніше система, а отже більше спотворень інформації.

      Процесний підхід відрізняється підвищеною відповідальністю персоналу перед замовником продукції та характеризується тим, що вся діяльність підприємства підпорядкована єдиній цілі. Це забезпечується шляхом об’єднання функцій за принципом участі усіх структурних підрозділів у формуванні одного результату. Для цього процеси СУЯ мають бути взаємопов’язані між собою, а результати цих процесів пов’язані із  результатами діяльності підприємства та спрямовані на досягнення його цілі. Процесний метод управління діяльністю робить акцент не на вертикальних зв’язках, а на горизонтальних, тобто міжфункційні зв’язки цих структурних підрозділів підприємства мають горизонтальну спрямованість.

     Модель СУЯ у спрощеному вигляді – це схема взаємодії її основних та допоміжних процесів. Основні або процеси життєвого циклу продукції (розділ 8 ДСТУ ISO 9001) безпосередньо спрямовані на створення продукції. Допоміжні процеси об’єднують забезпечувальні (розділ 7 ДСТУ ISO 9001) та процеси управління (розділи 4-6, 9,10 ДСТУ 9001). Досягнення цілі СУЯ та спільної цілі підприємства полягає в тому, щоб забезпечити отримання прибутку через стабільну якість продукції, тобто через результати основних процесів.

      Для розроблення моделі процесів СУЯ застосовують метод структуризації (або декомпозиції), який умовно поділяє систему на рівні. Застосовно до ієрархічної організаційної структури це означає, що ціль нижчого рівня системи розглядають як засіб для досягнення цілі вищого рівня. При цьому функція одного рівня не просто підпорядкована функції іншого рівня, а є умовою її виконання, а дії окремих функцій спрямовані на виконання основної. У даному випадку основні  процеси створюють ціль вищого рівня системи, тобто безпосередньо пов’язані із ціллю СУЯ, у тому числі із ціллю підприємства, та спрямовані на її досягнення. Допоміжні процеси є засібом для досягнення цілі вищого рівня, тобто основних процесів.

      Схема взаємодії процесів СУЯ підприємства може бути побудована як на рівні спрощеної моделі (рис.1), так і на рівні розгорнутої мережі процесів.         

Рис. 1. Схема взаємодії основних та допоміжних процесів СУЯ

      Суть принципу орієнтації на замовника продукції полягає в тому, що його задоволення є ознакою результативного функціонування СУЯ. Для цього, на етапі планування СУЯ, необхідно чітко визначити вимоги замовника продукції, тобто документально сформулювати ці вимоги у вигляді набору конкретних значень характеристик продукції для їх однозначного розуміння виробником та їх гарантованого виконання. Гарантоване виконання вимог замовника продукції залежить від максимального внеску внутрішніх постачальників/ споживачів у кінцеву якість цієї продукції. Це означає, що кожний структурний підрозділ в організації може бути як замовником (або внутрішнім споживачем) результатів попереднього або суміжного  процесу так і постачальником результатів свого процесу. Для забезпечення цього принципу виділяють основні процеси (в їхніх рамках структурні підрозділи), результати яких послідовно створюють проміжні характеристики майбутньої продукції. Взаємодія між структурними підрозділами основних процесів СУЯ або передача результатів виконаної роботи має здійснюватися за схемою «процес-постачальник» та «процес-споживач». Наприклад, процес «Виробництво продукції» є «постачальником» для процесу «Збут продукції», який у свою чергу, є його «споживачем».

     Відповідно до методу структуризації (або декомпозиції) СУЯ, ціль, а отже і результати попереднього процесу формуються у взаємозв’язку із ціллю (результатами) подальшого процесу. Це означає, що попередній процес є одним із засобів досягнення цілі для подальшого процесу. Наприклад, ціль процесу «Проектування продукції», який полягає у розробці конструкторської документації, є засобом досягнення цілі процесу «Виробництво», який, у свою чергу, є його внутрішнім споживачем або наступним процесом.

   Рис. 2. Схема взаємодії основних процесівпромислового підприємства, які складаються з пар «процес-постачальник» та «процес-споживач»

        Аналіз можливостей виробництва (або процес «Аналіз Контракту») здійснюється на першому етапі створення продукції (перший прямокутник). Проектування продукції, закупівля необхідних матеріалів тощо є наступними процесами та проміжними етапами виробництва продукції. Виготовлення виробу здійснюється на етапах процесу «Виробництво». Останній процес у загальному ланцюгу, це – «Збут продукції», в ході якого виконується оформлення супровідної та експлуатаційної документації на виготовлений виріб та його передача замовнику продукції.           

       Документування процесів. Документування процесів забезпечує простежуваність процесів та можливість оцінювання їх результативності. Документована процедура описує порядок здійснення процесу, тобто послідовність та зміст обов’язкових операцій, які повинні дотримуватися з тим, щоб виконати вимоги ISO 9001 до даного процесу.

     При описі процесів використовуються дві основні графічні форми подачі інформації: блок- схема (алгоритм виконання процесу) та карта процесу (графічне зображення основних характеристик процесу). Карта процесу може виступати як у вигляді самостійного документа, так і бути частиною документованої процедури.  До переваг карти процесу можна віднести:

    – її наочність та чітке уявлення про взаємопов’язаність основних та допоміжних процесів СУЯ;

     – компактність представлення основних елементів процесу: виходи (або результати), входи; споживачі і постачальники; назви документів, які використовують у ході його здійснення;

    -простоту і зручність користування.

     На рисунку 3. показано один із можливих варіантів оформлення карти процесу (форма і приклад її заповнення).

     Рис. 3. Карта процесу «Закупівля»

     У карті процесу «Закупівля» показано взаємопов’язаність між основними та допоміжними процесами СУЯ через документовані процедури або стандарти підприємства (СТП): СТП 01 – Управління  нормативною документацією; СТП 02 – Управління протоколами якості; СТП 03 – Управління невідповідною продукцією; СТП 07 – Моніторинг і аналіз процесу;  СТП16 – Управління персоналом; СТП 25 – Закупівля;   СТП 28 – Внутрішній аудит. У даному випадку документовані процедури (СТП) поєднують в собі опис взаємодії процесів, а в їх рамках і взаємодію структурних підрозділів підприємства.

     Для визначення основних елементів процесу застосовують інструмент системного аналізу – діаграми ПВПВП («постачальники – вхід – процес – вихід – споживач»). У контексті ПВПВП, споживач – це кожний, хто використовує вихід процесу (або його результати), а постачальник – це той, хто забезпечує вхідні дані для процесу. Цей аналіз здійснюється у наступній послідовності:

1–встановлення виходів процесу або його результатів та їх споживачів;

2 – встановлення входів та постачальників процесу;

3– визначення основних операцій процесу;

4 –визначення меж процесу та встановлення його цілі;

5 – визначення показників результативності.

   Критерієм виділення процесів  є конкретні результати, які мають бути отримані у ході   його здійснення. Вихід процесу може виступати у вигляді кінцевої або проміжної продукції або інформації. Вхід процесу – дані, які мають  забезпечити можливість  його виконання та досягнення цілі. У кожного входу/ виходу процесу є свій внутрішній або зовнішній постачальник (або кілька постачальників). Входи процесу, як і його виходи (або результат процесу) – узагальнений продукт (наприклад, закуплена продукція, проектна документація або послуга з ремонту обладнання). Перетворення входу у вихід здійснюється за допомогою ресурсів: обладнання, технологічні засоби, документація тощо.

    Межи процесу визначаються його цілями. Ціль будь-якого процесу СУЯ відображає його основну функцію, яку доповнюють вимогами до результатів процесу, виражені через якість та час. Наприклад, ціль процесу «Проектування продукції» – це якісна та своєчасна розробка конструкторської документації. Показник якості є числовою величиною, яка характеризує ступінь безпомилкового (бездефектного) отримання результатів процесу. Це означає, що технічні характеристики виробу, які заявлено замовником продукції у його контракті, точно і в повному обсязі відображено у цій документації. Показник часу показує тривалість розробки конструкторської документації та своєчасність передачі цього нормативного документу на наступний етап виробництва (або процесу «споживачу»).

      Допоміжні процеси мають аналогічні вимоги до результатів процесу, тобто виражені через якість та час. Наприклад, своєчасно (за встановленими строками) та якісно (в межах встановлених норм) відремонтоване обладнання для виробничого цеху; своєчасно та якісно виконаний технічний контроль продукції тощо.

      Показник результативності показує ступінь досягнення цілі процесу. Значення показника результативності оцінюють в межах заданного допуску, який встановлюють залежно від рівня розвитку СУЯ.

1 Коментар

Залишити відповідь до латунний змішувач для ванної кімнати Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Зв'яжіться з нами