ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Аксьонова Л. І., кандидат технічних наук, консультант з систем управління, Компанія «CERTICON»

Принцип процесного підходу у системі управління якістю (СУЯ) є одним із основних інструментів її створення. Концепція процесного підходу, встановлена у стандартах ISO серії 9000, не має чітко вираженого методологічного викладу щодо застосування цього принципу у практичних умовах діяльності організації. ДСТУ ISO 9000 обмежується лише загальними рекомендаціями, які охоплюють «визначення цілі системи та процесів, потрібних для їх досягнення», «керування процесами та їх взаємозв’язками як системою» (п. 2.3.4.4); процеси взаємодіють, щоб давати результати, узгоджені з цілями організації (п. 2.4.1.3).

       Суть процесного підходу у загальному вигляді полягає у тому, що організація встановлює необхідні результати, визначає діяльність для досягнення цих результатів та фактори, які впливають на ці результати. Процесний підхід включає в себе: процесне представлення діяльності організації та застосування процесного методу до управління цією діяльністю.

        Процесний метод управління характеризується тим, що вся діяльність організації підпорядкована єдиній цілі, а об’єктом управління є процеси. Кожен виділений процес має свою ціль, яка спрямована на досягнення конкретного результату.

        Процесне представлення діяльності організації обумовлює визначити входи, необхідні для досягнення цілі організації у сфері якості, які мають бути зіставлені з одержуваними на виході результатами. При визначені діяльності організації об’єднання функцій здійснюється за принципом участі усіх структурних підрозділів організації у формуванні одного результату. Ці результати мають забезпечити задоволеність замовника продуції або послуги шляхом виконання його встановлених вимог.

        Застосування процесного підходу в організації дає можливість підвищити ефективність її діяльності за рахунок побудування узгодженої взаємодії між її окремими структурними підрозділами. З практичної точки зору це спрощує обмін результатами роботи між різними структурними підрозділами організації та скорочує час їх передачі наступному виконавцю. На думку дослідників, час взаємодії між підрозділами організації при функціональному підході розподіляється наступним чином: 20% – на виконання роботи і 80% – на передачу її результатів наступним виконавцям. Наприклад, результатом роботи конструкторського відділу є комплект конструкторської документації. При цьому процедура узгодження закладених проектувальником параметрів, внесення змін у нормативно-технічну документацію і т.і. є досить тривалими.

      Запровадження процесного підходу означає побудування процесної моделі СУЯ організації та виконання вимог, встановлених у документованих процедурах на ці процеси. Побудова процесної моделі СУЯ у загальному вигляді включає наступні етапи:

     Етап 1. Ідентифікація та класифікація процесів СУЯ

  1. Склад та структура процесів

     Етап 2. Розробка загальної моделі процесів СУЯ

2.1. Побудова схеми взаємодії основних та допоміжних процесів

2.2. Визначення послідовності і взаємодії  основних процесів

      Етап 3. Документування процесів

3.1. Планування елементів процесів;

3.2. Розробка документованих процедур.   

     У даній статті розглянемо перший етап побудови процесної моделі СУЯ. 

     Етап 1. Ідентифікація та класифікація процесів СУЯ

ДСТУ ISO 9000 розглядає процес як сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних робіт. Роботаможе бути визначена як діяльність організації, необхідна для реалізації процесу. Основна діяльність – це виділена певним чином частина всієї сукупності діяльності, здійснюваної організацією при виробництві продукції (послуги). Основні види діяльності додають цінність організації, а допоміжні – формують інфраструктуру організації та її управління. СУЯ в широкому розумінні – це організаційна основа, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості. Загальні аспекти цієї діяльності визначені ДСТУ ISO 9001. Виходячи з цього та керуючись розділами ДСТУ ISO 9001 здійснюють класифікацію процесів на дві категорії:

       1) Основні або процеси життєвого циклу продукції (розділ 8 ДСТУ 9001), які безпосередньо спрямовані на створення продукції/послуги. Результати цих процесів впливають на якість кінцевої продукції/послуги.

        2) Допоміжні, які об’єднують забезпечувальні процеси (розділ 7 ДСТУ 9001) та процеси управління (розділи 4-6, 9,10 ДСТУ 9001). Допоміжні процеси охоплюють види діяльності, пов’язані з управлінням персоналу, обслуговуванням інфраструктури та інше.

        1.1.  Склад та структура процесів

        Оскільки не існує стандартного переліку процесів, склад та їх структуру обирають, виходячи з галузевих особливостей організації, які мають відображати специфіку виробництва продукції або надання послуг. Приблизний склад процесів СУЯ розглянемо на прикладі промислового підприємства. Слід відмітити, що склад процесів також залежить від розміру організації, її оргструктури. Найменування процесу, що відображає його зміст, має бути по можливості коротким та близьким до назви відповідного розділу ДСТУ ISO 9001.

Таблиця 1. Склад процесів промислового  підприємства

Пункт вимог ДСТУ ISO 9001Найменування процесу
Основні процеси
8.3Проектування продукції
8.5Виробництво продукції
Допоміжні процеси
7.1.2; 7.2Управління персоналом
7.1.3Обслуговування обладнання
9.2  Внутрішній аудит

     У   наступній статті розглянемо другий та третій етапи побудови процесної моделі СУЯ.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.